Курсова робота на тему: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ TIKTOK-СЛЕНГУ Рівень вищої освіти – перший (бакалаврський)

АНОТАЦІЯ

У курсовій роботі досліджено лексико-семантичні особливості TikTok-сленгу як складової сучасного цифрового дискурсу. Розглянуто поняття сленгу, його класифікацію та основні мовні особливості функціонування в соціальній мережі TikTok. У практичній частині проаналізовано 40 англомовних TikTok-відео, з яких методом суцільної вибірки відібрано 120 сленгових одиниць. Визначено основні способи формування TikTok-сленгу, серед яких семантичні трансформації, міжмовні запозичення, скорочення, неологізація та мемні конструкції. Досліджено лексичні особливості сленгу, основні семантичні процеси та тематичні групи сленгових одиниць. Встановлено, що TikTok-сленг характеризується високою динамічністю, експресивністю, контекстуальністю та залежністю від мультимодального цифрового середовища.

Ключові слова: сленг, TikTok-сленг, цифровий дискурс, семантичні трансформації

Аналіз досліджень і публікацій. Проблематика сленгу неодноразово привертала увагу як українських, так і зарубіжних науковців. Зокрема, у працях С. О. Мірошник, В. В. Балабіна, С. А. Мартоса, В. Г. Чорнобая досліджено сутність сленгу, його функції та структурні особливості. Соціолінгвістичний аспект функціонування сленгу розкрито у працях J. A. Fishman, де підкреслюється його роль як маркера соціальної ідентичності. Сучасні дослідження цифрового мовлення, зокрема роботи Т. В. Василевської та А. М. Голінка, акцентують увагу на сленгу соціальних мереж як джерелі лексичних інновацій, що формуються під впливом медіа та інтернет-комунікації. Водночас, незважаючи на значну кількість наукових праць, недостатньо дослідженими залишаються лексико-семантичні особливості TikTok-сленгу, його структурна організація та функціонування в умовах мультимодального середовища.

Метою дослідження є аналіз та систематизація лексико-семантичних особливостей TikTok-сленгу.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

• розглянути поняття сленгу та основні підходи до його вивчення;
• охарактеризувати класифікацію та види сленгу;
• визначити мовні особливості соціальної мережі TikTok;
• проаналізувати способи формування TikTok-сленгу;
• дослідити лексичні особливості TikTok-сленгу;
• встановити словотвірні особливості сленгу на платформі TikTok;
• виокремити тематичні групи TikTok-сленгу.

Об’єктом дослідження є сленг сучасного цифрового середовища.

Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості TikTok-сленгу.

Матеріалом дослідження слугували 40 TikTok-відео різної тематики (розважальний контент, тренди, storytime, відео-реакції), з яких було відібрано 120 сленгових одиниць. Аналізовані матеріали належать до сучасного періоду (2023–2025 рр.) і відображають актуальний стан функціонування сленгу в цифровому середовищі.

У дослідженні використано такі методи: аналіз і синтез – для узагальнення наукових підходів; індукція та дедукція – для формулювання висновків; описовий метод – для характеристики сленгових одиниць; метод суцільної вибірки – для відбору мовного матеріалу; елементи кількісного аналізу – для визначення частотності та співвідношення лексичних одиниць.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз лексико-семантичних особливостей TikTok-сленгу на основі автентичного матеріалу, визначено його структурні компоненти, кількісні характеристики та основні тенденції розвитку.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні уявлень про сленг як мовне явище в умовах цифрового середовища, а також у розширенні знань про лексико-семантичні процеси сучасної англомовної та змішаної комунікації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання у викладанні курсів з лексикології, соціолінгвістики, медіалінгвістики, а також у практиці аналізу сучасного мовлення в соціальних мережах.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 47 сторінок, список використаних джерел налічує 41 найменування. У роботі подано 6 таблиць та 4 рисунки, що ілюструють результати дослідження.