Мета кваліфікаційної роботи ‒ дослідити систему державного управління авіаційною галуззю України, проаналізувати зарубіжний досвід регулювання авіаційної сфери та обґрунтувати напрями й інструменти вдосконалення державної політики України з урахуванням європейських стандартів і міжнародних вимог.
Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
- розкрити сутність, цілі та принципи державного управління авіаційною галуззю;
- дослідити функції та механізми державного регулювання цивільної авіації;
- проаналізувати нормативно-правове забезпечення авіаційної галузі України та його відповідність міжнародним актам і вимогам ICAO, EASA;
- охарактеризувати інституційну структуру та компетенції органів державного управління цивільною авіацією в Україні;
- провести порівняльний аналіз зарубіжних моделей управління авіаційною галуззю (ЄС, США, Туреччина) та визначити їхні переваги й можливості адаптації в Україні;
- визначити роль міжнародних організацій (ICAO, EASA, IATA) у формуванні авіаційної політики та їх вплив на національне регулювання;
- оцінити сучасний стан і ключові проблеми державної політики України у сфері цивільної авіації;
- розробити напрями вдосконалення системи управління цивільною авіацією України з урахуванням міжнародних вимог та умов післявоєнного відновлення;
- обґрунтувати інструменти адаптації європейських стандартів у національне авіаційне законодавство.
Об’єкт дослідження ‒ процес державного управління цивільною авіацією України в умовах інтеграції до європейського та глобального авіаційного авіаційного простору.
Предметом дослідження є механізми, принципи, інституційні моделі, нормативно-правові засади та інструменти вдосконалення державної політики у сфері цивільної авіації України з урахуванням вимог ICAO, EASA та інших міжнародних організацій.
Для досягнення мети кваліфікаційної роботи було використано комплекс взаємодоповнюючих методів наукового пізнання. Теоретичну основу становили аналіз і синтез, які застосовувалися для узагальнення наукових підходів до державного управління авіаційною галуззю та вивчення міжнародних нормативних документів ICAO, EASA та інших організацій. Порівняльний метод використовувався для зіставлення української моделі регулювання з підходами ЄС, США та Туреччини, що дозволило визначити спільні риси та відмінності. Системний підхід забезпечив комплексне бачення інституційної структури галузі та взаємодії її елементів. Метод структурно-функціонального аналізу дав змогу оцінити функції органів державного управління в авіації та їх ефективність. Для виявлення актуальних проблем і перспектив розвитку застосовано метод експертної оцінки, аналіз галузевих документів та статистичних матеріалів. У сукупності ці методи забезпечили всебічний і науково обґрунтований характер проведеного дослідження.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів до вдосконалення державної політики України у сфері цивільної авіації, що здійснено на основі порівняльного аналізу моделей управління ЄС, США та Туреччини, а також систематизації ролі міжнародних організацій у формуванні глобальних авіаційних стандартів. Уперше на основі інтегрованого підходу визначено сукупність інституційних, нормативних та організаційно-технічних чинників, які визначають можливості адаптації України до європейських вимог у сфері авіаційної безпеки та регулювання.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у діяльності органів державної влади, відповідальних за формування авіаційної політики, зокрема Державної авіаційної служби України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та інших структур, що здійснюють регуляторні й координаційні функції в авіаційній сфері. Сформовані у роботі рекомендації можуть бути застосовані для удосконалення нормативно-правової бази, адаптації стандартів EASA та ICAO, підготовки планів модернізації аеронавігаційної та аеропортової інфраструктури, а також для розроблення стратегічних документів щодо повоєнного відновлення галузі.
Структура кваліфікаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (84 найменування), 1 додатку, 8 таблиць, 2 рисунки. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи становить 100 сторінок (основного тексту − 88).
Відгуки
Відгуків немає, поки що.