Опис
Вивчення історії розвитку поглядів на сутність педагогічного процесу свідчить про те, що в педагогіці існувало протиставлення навчання і виховання: вчитель вчить, а вихователь виховує.
Але вже до середини XIX – початку XX ст. в працях прогресивних педагогів стали зустрічатися обгрунтовані аргументи на користь об’єктивного єдності навчання і виховання. Найбільш виразно ця точка зору була виражена в педагогічних поглядах І. Ф. Гербарта, К. Д. Ушинського, Π. Ф. Каптерева, С. Т. Шацького, Π. П. Блонського, Μ. М. Рубінштейна, А. С. Макаренко.
Наприкінці XX в. в педагогічній науці та практиці утвердилася ідея цілісності педагогічного процесу (В. І. Міщенко, В. А. Сластёнін), в основу якої була покладена методологія вивчення педагогічних явищ як системи, а саме:
üВизначення складу, структури та організації основних компонентів, встановлення провідних взаємозв’язків між ними;
üВиявлення зовнішніх зв’язків системи, виділення з них головною;
üВизначення функцій системи та її ролі серед інших систем;
üВстановлення закономірностей і тенденцій розвитку системи в напрямку її цілісності.
Педагогічний процес – це спеціально організоване взаємодія педагогів та вихованців, спрямоване на вирішення розвиваючих і освітніх завдань.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.